ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Війна…. Війна, яка сколихнула цілий світ, яка довела кожному українцю, що краще на Батьківщині у власній оселі з рідними поряд аніж деінде. Довела, що ми нація незламних і непереможних, що разом ми зможемо все. В перші дні війни здавалося, що це якийсь страшний сон, який от от повинен закінчитися. Коли прийшло усвідомлення, що достукатись до цієї нації загарбників не можливо, в голові пролунала думка, а чим я можу бути корисним тут і зараз?!
Ми як викладачі кожен день тримали зв'язок із дітьми в будь яку годину доби, адже скільки б їм років не було, вони все одно потребували моральної підтримки, тому вирішили спрямувати їхню увагу в бік волонтерської діяльності. Наш молодіжний волонтерський рух «Палкі серця» існує ще з 2014 року. Він був організований саме тоді, коли розпочалася окупація державою-терористом територій Донецької, Луганської областей та АР Крим. Тоді діяльність руху була спрямована на збір коштів на придбання ліків для військових, допомогу переселенцям в благодійних фондах, доглядом за старенькими ветеранами праці, діти яких знаходяться далеко від них.
Коли розпочалася повномасштабна війна в Україні, свою діяльність учнівське самоврядування вирішило зосередити по трьох напрямках:
1 – створення творчої групи, яка відповідає за підтримання бойового духу воїнів (створення відеороликів, листівок та оберегів, які потім відправляються у зону бойових дій; також ця група відповідала за розповсюдження інформації в соціальних мережах.
2 – створення групи фінансистів – які відповідали за створення банок для донатів, взаємодіяли з творчою групою та звітували по кожному збору.
3 – створення групи конструкторів, яка складалася з викладацького колективу на чолі з директором та учнів і відповідала за створення устаткувань для військових.
Закипіла робота. Кожний хотів бути корисним. Частина учнів допомагали сортувати гуманітарну допомогу в благодійних фондах для ВПО, а також виступали об'єднуючою ланкою між директором ліцею та керівниками благодійних фондів, збираючи допомогу для воєнних. Не дивлячись на воєнний стан знайшли в благодійних фондах багато однодумців, які потім стали учнями нашого ліцею, так, зовсім незаплановано спрацювала профорієнтація.
Також завдяки співпраці ради учнівського самоврядування з благодійними фондами, більшість учнів та викладачів пройшли тренінги з такої необхідної на сьогоднішній день мінної безпеки.
Інші учні користуючись допомогою та підтримкою викладачів створювали банки для донатів та збирали кошти під повну звітність за кожну витрачену копійчину.
Завдяки цьому розпочалося додаткове постачання військових гуманітарною допомогою у вигляді речей першої необхідності: від їжі, засобів гігієни, ліків до закупівель тактичних кросівок, шоломів, рукавичок, спеціалізованих навушників, зимового одягу, приборів нічного бачення, рацій та дрона.
Конструкторський цех розпочав виробництво окопних свічок, залізних кішок-якорів, буржуйок, та міні обігрівальних печей, конструкції яких вдосконалюються з урахуванням побажань військових. Наші діти моментально стали дорослими і їхнє бажання заохочувало нас, викладачів, не зупинятися і не опускати руки, бо вони не стояли осторонь, а за власним бажанням прийшли і запропонували свою допомогу: хлопці - креслили, випилювали, зварювали, дівчата - скручували картон для свічок, заливали в них парафін. Все це відбувалось під чітким керівництвом викладачів, ніхто не був байдужим, адже розуміли, що ворог близько і тільки постійною систематично-налагодженою роботою ми зможемо більше допомогти військовим, а отже хоч трошки разом наблизимо перемогу.
Ми всі ЄДИНІ адже працюючи кожен на своєму фронті наближаємо перемогу. Ми вдячні нашому директору та молодіжному волонтерському руху за підтримку і натхнення.
Адже всі ми розуміємо, що допомагати українським захисникам - це честь і життєва необхідність для кожного з нас. Тому, що наша ХАТА не з краю, наша хата - всюди. Все буде Україна. Слава Україні. Героям Слава.
